Подвійне оподаткування українських біженців

На сьогодні питання подвійного оподаткування заробітної плати, отриманої від українського роботодавця біженцями, які виконують трудові обов’язки на користь такого роботодавця за межами України і набули статусу податкового резидента країни-перебування, залишається нагальним. Для вирішення цього питання необхідно внести зміни до ряду нормативно-правових актів України, однак станом на сьогодні у відкритому доступі відповідні проєкти документів відсутні. За відсутності змін проблема подвійного оподаткування таких українських біженців буде актуальною і в 2023 році.

Так, в певних випадках уникнути подвійного оподаткування можливо шляхом:

• зарахування податків, сплачених в країні, що є джерелом доходу, в країні-резиденції відповідно до положень конвенції про уникнення подвійного оподаткування («Конвенція»);
• зміни роботодавця (розірвати трудовий договір з українським роботодавцем та укласти трудовий договір з роботодавцем, зареєстрованим в країні-резиденції);
• структурування виплати доходів з урахуванням правил розподілу прав оподаткування певних доходів між країною-резиденції та країною, що є джерелом доходу, відповідно до норм Конвенції;
• обрання країни-перебування з лояльним режимом оподаткування (наприклад, податкове законодавство передбачає надання податкових пільг/звільнень для певних видів доходів) з метою набуття статусу податкового резидента в цій країні.

Види доходів українських біженців, що підлягають оподаткуванню в країні їх перебування залежать від податкового статусу таких біженців:

• якщо біженець набув статусу податкового резидента країни-перебування у звітному періоді - всі доходи, отримані біженцем не залежно від джерела (країни) походження, підлягають оподаткуванню в країні-перебування, навіть якщо з таких доходів були утримані податки, у країні, з якої був виплачений дохід.
• якщо біженець не набув статусу податкового резидента країни-перебування і залишається податковим резидентом України у звітному періоді, - в країні-перебування підлягають оподаткуванню виключно доходи біженця, джерелом походження з країни-перебування.

Режим оподаткування соціальних виплат встановлюється окремо кожною країною. Наприклад, у Польщі соціальні виплати, отримані від Польщі та міжнародних організацій, що не перевищують законодавчо встановленого ліміту, не підлягають оподаткуванню.

Щоб дізнатися чи зобов’язаний український біженець сплачувати податки в країні- перебування, він має провести аналіз свого податкового статусу з метою визначення країни, в якій підлягає оподаткуванню його дохід, отриманий у відповідному звітному періоді. З цієї метою він має зробити наступне:

• ознайомитися з положеннями місцевого законодавства, які визначають податковий статус фізичної особи, та проаналізувати свої життєві обставини, фактичну кількість днів, проведених в країні-перебування тощо, з метою визначення свого податкового статусу для податкових цілей країни-перебування;
• ознайомитися зі статтею 14.1.213 Податкового кодексу України, яка встановлює критерії для визначення податкової резидентності в Україні, та проаналізувати свої життєві обставини, фактичну кількість днів проведених в Україні з метою визначення свого статусу податкового резидента в Україні;
• якщо за результатами аналізу фізична особа є податковим резидентом двох країн – проаналізувати положення відповідної Конвенції.

Якщо за результатами проведеного аналізу український біженець вважатиметься податковим резидентом країни-перебування, йому в подальшому треба визначити наступне:

• дату набуття статусу податкового резидента країни-перебування, оскільки саме з цієї дати дохід українського біженця підлягатиме оподаткуванню в країні-перебування;
• податки (розрахунок їх бази) та ставки податків, які підлягають сплаті;
• можливість подачі сімейної декларації (як правило, подання такої декларації має переваги для подружжя, якщо рівень доходу партнерів є різним або один з подружжя не отримує доходу);
• список відрахувань, які можна вирахувати з отриманих доходів (наприклад, в Польщі можна вирахувати плату за користування інтернетом);
• наявність пільгових умов зі сплати податків для українських біженців (наприклад, в Ірландії, Туреччині, Кіпрі);
• граничні строки для подання декларації;
• граничні строки для сплати податків;
• місце розташування/електронну адресу податкових органів за місцем проживання.

У будь-якому випадку, українському біженцю слід самостійно вивчити це питання з метою визначення своїх податкових обов’язків у відповідній країні, оскільки в більшості країн ЄС передбачений обов’язок самостійного декларування доходів, не залежно від того, чи утримувалися податкові зобов’язання при виплаті доходу (наприклад, роботодавцем), а також передбачене прогресивне оподаткування (різні ставки податку) залежно від обсягу отриманих доходів, що може передбачати самостійну доплату податкових зобов’язань за вищою ставкою податку у разі отримання доходу понад установлені ліміти.

В залежності від виду доходу, отриманого українським біженцем, податки в країні-перебування мають бути сплачені ним особисто або особою, що здійснює нарахування та виплату доходу (наприклад, роботодавцем у разі отримання заробітної плати, банком у разі отримання відсотків по депозиту тощо).

Як правило, для цілей декларування та сплати податків самостійно або для отримання виплати доходу український біженець буде зобов’язаний отримати податковий номер у відповідній країні.

Якщо має місце особисте декларування, то в більшості країн світу податки мають бути сплачені після завершення граничного терміну відведеного для декларування доходів за відповідний звітний період. Однак, існують країни в яких потрібно сплачувати податки з отриманих доходів щомісячно (наприклад, Польща).

Як правило, податки можуть бути сплачені:

1. у готівковій формі в приміщенні податкового органу у країні-перебування; або
2. шляхом банківського переказу за реквізитами та з призначенням платежу, які завчасно необхідно отримати або звірити з податковим органом за місцем проживання українського біженця у країні-перебування.

Банківський переказ може бути здійснений як з рахунку біженця, відкритого у місцевому банку країни-перебування, так і з іноземного рахунку. У разі здійснення переказу з іноземного банківського рахунку варто враховувати, що датою зарахування платежу, як правило, вважається дата надходження грошових коштів на відповідний банківський рахунок податкового органу країни-перебування.

В залежності від розміру суми податків, яка не була сплачена, законодавством більшості країн передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу та/або позбавлення волі. При цьому, за неподання/неправильне подання податкової декларації або подання декларації із порушенням термінів, несплату авансових внесків або їх невірний розрахунок (за наявності) законодавство більшості країн також передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу.

• офіційно працюють на українські підприємства

Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни-перебування, такі біженці мають задекларувати доходи, отримані від українського роботодавця, у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, в країні-перебування та сплатити податки у країні-перебування, не дивлячись на те, що з їх заробітної плати вже були утримані податки в Україні.

Якщо український біженець набув статусу податкового резидента країни-перебування, як правило, податки, сплачені в Україні, за дотримання умов, передбачених відповідною Конвенцією та місцевим податковим законодавством, можуть бути зараховані в країні-перебування.

Якщо ж такий український біженець не набув статусу податкового резидента країни-перебування, то доходи, отримані від українського роботодавця, можуть звільнятися від оподаткування в країні-перебування за умови виконання умов, передбачених відповідною Конвенцією.

• працюють в країні перебування

Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни-перебування, такі біженці мають задекларувати доходи, отримані у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, в країні-перебування та сплатити там податки.

Якщо ж біженці не набули статусу податкового резидента країни-перебування, такі біженці мають задекларувати отримані доходи та сплатити податки в Україні. При цьому, у разі дотримання умов, передбачених відповідною Конвенцією та податковим законодавством України, такі біженці мають право зарахувати податки сплачені в країні-перебування проти податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті в Україні.

• мають неофіційні доходи в Україні

Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни-перебування, такі біженці мають задекларувати доходи, у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, в країні-перебування та сплатити податки у країні-перебування. Якщо ж такі українські біженці не набули статусу податкового резидента країни-перебування, то неофіційні доходи потрібно задекларувати в Україні та сплатити з них податки в Україні.

• ФОП (в Україні)
  

Українські біженці, зареєстровані в Україні як ФОП, є податковими резидентами України з розумінні податкового законодавства України. Однак, у разі набуття такими українськими біженцями статусу податкового резидента країни-перебування, податкова резидентність такої особи має визначатися з урахуванням положень Конвенції. Якщо відповідно до положень Конвенції фізична особа вважатиметься податковим резидентом країни-перебування, то доходи, отримані такою особою мають декларуватися та оподатковуватися в країні-перебування. При цьому податки, сплачені в Україні, як ФОП такий український біженець не зможе зарахувати в країні-перебування.

• мають інші види доходів (роялті, дивіденди, проценти за депозитами чи облігаціями, доходи від здачі в оренду майна, тощо)?

Якщо такі українські біженці набули статусу податкового резидента країни-перебування, то такі біженці мають задекларувати такі доходи, отримані у відповідному звітному періоді з дотриманням термінів, в країні-перебування. Однак режим оподаткування таких доходів буде визначатися на підставі Конвенції, яка у випадку отримання таких видів доходів розмежовує права оподаткування між країною-резиденції та країною, що є джерелом доходу 

На сьогодні податковим органам України та країн-перебування українських біженців доступний двосторонній обмін податковою інформацією відповідно до положень Конвенції. Такий обмін здійснюється в односторонньому порядку у відповідь на направлений запит (якщо запит направляє Україна – країна-перебування має надати відповідь на питання, поставлені в запиті). На практиці, податкові органи країн рідко використовують зазначений механізм щодо фізичних осіб. Однак, починаючи з 1 липня 2023 року в Україні запрацює автоматичний обмін інформацією в рамках Багатосторонньої угоди (СRS), в результаті чого у 2024 році податкові органи України та країн-перебування українських біженців, якщо країна-перебування є учасником Багатосторонньої конвенції,  отримають інформацію щодо балансу та залишку на 2023 року по рахунку фізичної особи. Ймовірно, якщо отримана інформація не співпадатиме із інформацією, вказаною українським біженцем в податковій декларації, податкові органи захочуть провести перевірку/звірку даних чи щонайменше отримати пояснення від фізичних осіб щодо причин розходжень.

З метою уникнення подвійного оподаткування українським біженцям варто проаналізувати можливість застосування до свого випадку одного з вище зазначених методів щодо уникнення подвійного оподаткування самостійно або за допомогою податкових консультантів. 

Катерина Гамрецька, менеджерка, група міжнародного оподаткування, KPMG в Україні надала коментар, використаний у статті на liga.net