Джерело: ЛігаЗакон
До неприбуткових організацій відносять підприємства, організації, установи, створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.
Згідно з нормами Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковими є не всі неприбуткові організації (далі - НПО), а тільки ті з них, які не є платниками податку на прибуток згідно з п. 133.4 ПКУ (п.п. 14.1.121 ПКУ). В такому випадку вони мають відповідати наступним вимогам:
Не можуть бути НПО: кредитні спілки, відокремлені підрозділи (представництва, філії) нерезидентів (так як вони не є юрособами), об’єднання підприємств, якщо їх метою є комерційна діяльність.
Також різновидом НПО є бюджетні установи / організації (школи, інтернати, університети, лікарні і т.д.). У цій статті бюджетні організації не розглядаються, оскільки для них існує окремий бухгалтерський облік.
НПО мають право здійснювати підприємницьку діяльність, якщо профільним законом для конкретної НПО не встановлена відповідна заборона. І, звичайно, тільки якщо ця діяльність відповідає меті, для якої НПО була створена. Так, наприклад, згідно зі ст. 19 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» № 987 від 23.04.1991 р., релігійні організації для виконання своїх статутних завдань можуть засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільсько-господарські та інші підприємства, а також благодійні заклади, що мають права юридичної особи.
В ПКУ щодо цього немає жодних обмежень. Головне, щоб, здійснюючи підприємницьку діяльність, НПО продовжувала відповідати вимогам з п. 133.4 ПКУ. Тобто не розподіляла ці доходи і використовувала їх тільки на цілі, визначені п.п. 133.4.2 ПКУ. У такому разі отримання підприємницьких доходів не призведе до порушення вимог п. 133.4 ПКУ й оподатковувати податком на прибуток такі доходи не доведеться. Такий підхід підтверджує Мінфін (див. лист від 06.02.2019 р. № 11210-09-5/3214).
Загалом, такий підхід підтримують і податківці (лист ДФСУ від 07.03.2017 р. № 4673/6/99-99-15-02-02-18, лист ГУ ДФС у м. Києві від 16.03.2017 р. № 5414/10/26- 15-12-05-11).
Податківці, зокрема, допускають здійснення НПО таких господарських операцій:
Крім того, податківці дозволяють ОСББ виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (лист ДФСУ від 13.06.2019 р. № 2708/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Щоправда, у листі йдеться тільки про самозабезпечення ОСББ такою альтернативною електроенергією, але обмежень на її продаж, на нашу думку, теж бути не повинно.
НПО також можуть бути засновниками підприємств, немає заборони на отримання дивідендів (див. листи ДФСУ від 15.08.2019 р. № 3807/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 21.03.2018 р. № 1154/6/99- 99-15-02-02-15/ІПК, лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 12.09.2018 р. № 3993/ІПК/15-32-12-01-04, лист ДФСУ).
А ось, наприклад, приватна школа, що здійснює навчання на платній основі, не може бути НПО і має бути виключена з Реєстру (лист ДФСУ від 31.05.2019 р. № 2504/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Також не буде порушенням неприбуткового статусу отримання доходів неприбутковою організацією у вигляді відсотків від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, якщо такі кошти будуть використані для здійснення їхньої статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов'язаних з ними осіб.
Усі неприбуткові організації (як будь-які юрособи) зобов’язані вести бухгалтерський облік (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, далі — Закон про бухоблік).
При цьому, наказ про облікову політику, кошторис (фінансовий план) є обов’язковими основами ведення бухгалтерського обліку НПО.
Неприбуткові організації користуються загальними правилами НП(С)БО або МСФЗ, тобто можуть добровільно користуватися МСФЗ і звітувати. В наказі про облікову політику при цьому зазначають про вибір обліку за МСФЗ.
Згідно з НП(С)БО 25, НПО складають скорочену фінансову звітність мікропідприємства у складі Балансу і Звіту про фінансові результати за формами № 1-мс і № 2-мс. Хоча за бажанням вони можуть подавати і повний комплект фінансової звітності.
Водночас, згідно роз’яснення з Бази Знань (БЗ) 102.20.02 від 31.10.2019 р., Податківці стверджують, що НПО (крім малих і мікропідприємств) повинні подавати повний пакет фінзвітності у складі Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до річних звітів (форми 1 — 5).
НПО мають право застосовувати спрощений План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 р. № 186, див. п. 2 цього наказу), або загальний План рахунків (затверджений наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291).
Згідно з п. 7 П(С)БО 25 непідприємницькі товариства можуть:
Однак, в обліку неприбутківців все ж є особливості, а точніше, одна риса, яка притаманна фактично усім неприбутковим організаціям – цільове фінансування. Адже, як відомо, облік останнього регулюється спеціальними правилами при визнанні доходів (у НП(С)БО 15). До того ж, неприбуткові організації можуть користуватися спеціальними правилами з НП(С)БО 25 щодо «спрощеного» обліку для мікропідприємств (пп. 2 п. 2 та п. 7 р. І НП(С)БО 25).
Цей документ має містити співставлення доходів і витрат НПО (джерела надходження, напрями використання отриманих доході з прив’язкою до статутної діяльності). Даний документ підтверджує відсутність розподілу доходу (прибутку) між учасниками та зв’язок доходів і витрат зі статутною діяльністю НПО.
НПО складають і подають:
Якщо за останні 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій (операцій постачання товарів, робіт, послуг, що підлягають оподаткуванню) перевищує 1 млн гривень – виникає обов'язок зареєструватися платником ПДВ.
Ключовою вимогою є не наявність прибутку, а його використання на статутні цілі або заплановане використання. Отже, доходи можуть перевищувати витрати, а залишок на субрахунку 441 бути може і це не загрожує втратою «неприбуткового» статусу (лист ДПС від 16.10.2019 р. № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).
НПО, виплачуючи дохід нерезидентам-юридичним особам за видами доходів, переліченими у пункті 141.4.1 ПКУ, можуть виступити податковими агентами щодо податку на репатріацію. Це можуть бути роялті, інжиніринг, послуги фрахту, добровільні пожертви та інші види доходів, перелічені у пункті ПКУ вище.
Отже, НПО, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, подають до контролюючого органу разом зі Звітом про використання прибутків (доходів) неприбуткової організації Податкову декларацію з податку на прибуток із заповненням рядка 23 ПН Декларації та додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації. Інші показники Декларації не заповнюються, інші додатки до Декларації не подаються. Така декларація подається лише за результатами року.
Якщо НПО перераховує кошти нерезиденту за товари, роботи, послуги, відсутні в переліку п. 141.4.1 ПКУ, жодного обов’язку сплатити податок не виникає.
Деякі операції (назвемо їх ризиковими) можуть загрожувати тим, що організацію виключать з Реєстру неприбуткових. Через це вона втратить свій статус неплатника податку на прибуток і буде змушена звітувати і розраховувати податок на прибуток на загальних підставах.
НПО, яка порушила «неприбуткові вимоги», у строк, передбачений для місячного Звітного періоду, повинна подати Звіт, нарахувати і сплатити податкове зобов’язання, розраховане відповідно до балансової вартості активів, використаних не за цільовим призначенням.
У разі виявлення контролерами порушення, податкові зобов’язання нараховують не на суму операцій нецільового використання активів, а на суму всіх операцій, починаючи з місяця порушення. В такому разі не уникнути також штрафу згідно з п. 123.1 ПКУ, а можливо й пені.
НПО, виключена з Реєстру у зв’язку із порушенням «неприбуткових» вимог, може знову зареєструватися «неприбутківцем» тільки з наступного року. А ось у разі добровільної розреєстрації таких обмежень немає.
Валерія Герасименко, консультантка, відділ податкового та юридичного консультування, KPMG в Україні
