Перейти до основного вмісту

      Будувати інклюзивне суспільство — це одне з пріоритетних завдань України. Без рівних можливостей для кожного не створити по-справжньому демократичну державу. Як до цього питання підходить бізнес, як перебудовує свої сервіси, ми запитали у Тетяни Дубової, заступниці директора департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку та менеджерки проєкту «Моя Безбар’єрність» в Ощадбанку.

      З гостею спілкувалася Вікторія Михно, директорка, лідерка напряму IDE, керівниця департаменту з маркетингу та розвитку бізнесу, KPMG в Україні.

      Війна та економічна нестабільність у світі вивели на перший план багато соціальних питань, серед яких психологічне здоров’я працівників, інклюзивність та різноманітність, рівні права, соціальна та гендерна рівність. Які з цих питань ви вважаєте найбільш нагальними для бізнесу та пріоритетів України?

      Всі питання важливі. Україна отримала новий страшний досвід, який так чи інакше впливає на кожен бізнес і все українське суспільство. Сьогодні ми живемо у дуже різних умовах: хтось знаходиться на війні та отримує поранення, хтось – ні. Тому для бізнесу найголовніше – це почати з базового: створення рівних умов для співробітників та обслуговування і взаємодії із своїми клієнтами.

      Ощадбанк – це державний банк, який активно говорить про важливість рівних можливостей. Яку роль банку ви бачите у цьому процесі? Які запити ви чуєте від ваших клієнтів, адже це більше шести мільйонів українців?

      В Ощадбанку багато причин говорити на тему інклюзивності. По-перше, ще з 2014 року ми почали впроваджувати таку стратегію за ініціативи Андрія Григоровича Пишного, який був головою правління АТ «Ощадбанк» у 2014-2020 роках. По-друге, Ощадбанк від початку був соціально свідомим банком. У свою стратегію ми завжди закладали соціальну місію.

      На початку 2023 року ми прийняли рішення рухатися далі як інклюзивно привітний банк і затвердили ряд проєктів, які допоможуть нам побудувати якісну взаємодію з нашими клієнтами.

      Ключовий фокус – взаємодія з клієнтами з різними функціональними порушеннями. Коли ми розробляли стратегію інклюзивності, ми провели опитування серед клієнтів і їхнім основним запитом стала рівність.


      Заступниця директора департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку та менеджерка проєкту «Моя Безбар’єрність» в Ощадбанку
      Сьогодні увага прикута до багатьох важливих аспектів, зокрема до термінології та правильного позиціонування різних чутливих тем. Спостерігається певна напруга у суспільстві, страх зробити помилку у підборі слів, незнання, як себе поводити у різних ситуаціях. Як співробітники банку ставляться до цих питань у щоденній комунікації з клієнтами?

      Дійсно, з 2014 року, коли ми впроваджували стратегію інклюзивності і проводили відповідні навчання для нашого персоналу, термінологія дуже змінилась. Наприклад, казати «інвалідний візок» зараз неправильно, а правильно казати «крісло колісне».

      Суспільству потрібно багато часу, щоб перевчитися саме термінології. Я би хотіла дати просту невелику пораду, щоб не помилитися у термінології. Важливо усвідомити, що на першому місці – людина, а потім її фізіологічні особливості. Це – зміна мислення: людина-військовий, людина з порушенням слуху, людина-працівник банку тощо. Через нову термінологію виникає напруга у суспільстві. Важливо проявляти толерантність, терпимість одне до одного, адже зміна мислення потребує часу.

      Важливо усвідомити, що на першому місці – людина, а потім її фізіологічні особливості. Це – зміна мислення: людина-військовий, людина з порушенням слуху, людина-працівник банку тощо.

      Банк заявляє, що інклюзивність є складовою бізнес-стратегії. Зрозуміло, що це непростий крок, стратегічний, довгостроковий. Розкажіть, будь ласка, як керівництво прийшло до цього розуміння, і з чого складається стратегія інклюзивності банку.

      Спираючись на аналіз ситуації в Україні, статистику поточного стану справ та прогнози, яких майже немає, та розуміючи відсутність такої експертизи у світі, ми самостійно провели дослідження серед клієнтів банку і експертів ринку, а також долучили керівництво банку. Наш ключовий висновок: змінюється клієнтський шлях. Тобто, з урахуванням фізичних особливостей клієнта ми маємо побудувати іншу схему комунікації з людьми, які мають, наприклад, порушення слуху або порушення зору. Тобто, має надаватися різний сервіс у різних точках.

      За результатами цього дослідження ми сформували стратегію, яка базується на індивідуальних особливостях обслуговування клієнтів саме Ощадбанку.


      Видання про бізнес, інновації, тренди та успішні кейси в різних сферах діяльності

      Хочете першими дізнаватися про найважливіші новини та отримувати експертні коментарі KPMG?