Перейти до основного вмісту

      Великий бізнес вже декілька років системно працює з питаннями інклюзивності. ДТЕК ще в листопаді 2020 року приєднався до ініціативи Олени Зеленської «Бізнес без бар'єрів», у межах якої українські компанії взяли на себе зобов’язання сприяти змінам з метою створення можливостей та соціального включення для всіх суспільних груп, зокрема людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з дітьми до шести років, жінок та молоді.

      Ми зустрілись з Оленою Семич, директоркою зі сталого розвитку ДТЕК, щоб дізнатися, як ДТЕК працює за напрямом IDE, які фокуси уваги підсилила повномасштабна війна, як компанія адаптується під нові умови та бореться з упередженнями, а також щоб почути про формулу інклюзивного майбутнього в Україні.

      Розмову вів Дмитро Романович, директор, ESG-послуги, урядові проєкти та міжнародні проєкти розвитку, KPMG в Україні.

      Війна в Україні та економічна нестабільність в світі вивела на перший план багато соціальних питань в напрямі ESG, серед яких – корпоративна трансформація, лідерство в умовах кризи, психологічне здоров’я працівників, інклюзивність та різноманіття, рівні права, соціальна та гендерна рівність. Які з цих питань ви вважаєте наразі найбільш нагальними з точки зору бізнесу та пріоритетів для України?

      Найнагальнішим наприкінці другого року повномасштабної війни я вважаю питання життя країни, відстоювання права України існувати на мапі світу, питання забезпечення безпеки працівників та наших клієнтів. Ми ведемо війну не лише за право на існування, а й ще за цінності, права і свободи, які є прийнятими в цивілізованому демократичному світі, частиною якого ми себе вважаємо і куди рухаємося. Тому питання прав людини, рівності та інклюзивності, ментального здоров’я, жіночого лідерства та ролі жінок в бізнесі та суспільстві, гендерного балансу в керівництві держави та бізнесу, допомоги і адаптації ветеранів і ветеранок, людей з інвалідністю є сьогодні надзвичайно актуальними – не можна закривати на них очі та відкладати до часів перемоги, а займатися тут і зараз.

      Яке місце в корпоративній культурі ДТЕК займає стратегія IDE: інклюзивність, різноманіття, рівність?

      ДТЕК був серед перших бізнесів, що підтримали ініціативу Першої Леді «Бізнес без бар’єрів». Ми підходимо до цього питання комплексно і не обмежуємся лише роботою із людьми з інвалідністю, а й допомагаємо іншим групам людей, що потребують уваги. Окремим і важливим фокусом є ветерани, які вже повертаються з фронту. Також у нас є розвинена практика дуальної освіти – студенти можуть поєднувати навчання із стажуванням. Таким чином скорочується шлях молодих людей від навчального закладу до реальної висококваліфікованої роботи.

      Цифрові канали комунікацій стають нормою сучасного світу. В сервісі клієнтів бізнеси компанії не лише адаптують свої фізичні офіси для маломобільних людей, а і задають тренд на цифрову інклюзивність. Ми одними із перших впроваджуємо принципи цифрової інклюзії в корпоративних комунікаціях – голосовий пошук, спеціальні шрифти і контрастні кольори, озвучування публікацій вже реалізовані на корпоративному сайті.

      Як сильна та чітка позиція керівництва стосовно культури IDE впливає на корпоративну культуру, на поведінку людей в команді, на цінності компанії?

      Роль керівника тут важко переоцінити, адже сама лише декларація будь-якого принципу, яка не буде підкріплена конкретними та чіткими кроками залишиться лише словами та знівелює всі старання та намагання.

      Ми чудово усвідомлюємо роль бізнесу та вплив його на країну. Тому ще раніше ми підтримали підготовку та друк посібника з безбар’єрності, який пояснював базові речі. Нам також вдалося реалізувати 182 проєкти з різними елементами інклюзивності. Це проєкти доступної міської інфраструктури, спеціальні обладнані класи для дітей з вадами зору і слуху, навчання цифровим навичкам людей старшого віку, підтримка молоді.

      Як ви доносите свої цілі щодо IDE до співробітників?

      Ми використовуємо всі наявні у нас канали комунікації – сайт, поштова розсилка, групи в соціальних мережах та месенджерах. Ми також приймаємо участь у всіх тематичних заходах та активностях, як на рівні країни, так і локально в громадах. Це дозволяє бачити актуальну картину, розуміти тренди, чути практики інших бізнесів, щось переймати для себе.

      Одним з додаткових елементів цільових комунікацій є корпоративні вимоги та обов’язковий розгляд питань інклюзивності на засіданнях комітетів та наглядових рад бізнесів. Це своєрідне щеплення від того, що якісь речі можуть бути забуті або залишені поза увагою.

      Важливим майданчиком і каналом комунікації є Академія ДТЕК, яка вже давно не сприймається як лише наш корпоративний університет. Академія активно співпрацює із зовнішніми замовниками (в т.ч. ЦОВ, МОВ, бізнес) і надає їм свою експертизу. На сьогодні вона активно допомагає в розробці та втіленні принципів інклюзивності та рівності, які  є складовими навчального процесу при  адаптації та профорієнтації.

      З якими перешкодами ви зіштовхуєтесь усередині компанії або назовні, коли працюєте з програмами інклюзивності, різноманіття та рівності?

      Тут, мабуть, чогось нового я не скажу, адже перше з чим доводиться мати справу і працювати – це розуміння і сприйняття будь-якою людиною і суспільством в цілому самої суті інклюзивності. Адже саме на цьому базуватиметься готовність поділяти ці цінності.

      Як правило, відбувається поступове усвідомлення тих змін, які чекають на нас. Але зараз через війну і втрати наше суспільство, на жаль, проходить цей процес усвідомлення дуже швидко. Повернення ветеранів з війни – це вже наше сьогодення, яке неможливе без рівності, поваги та вдячності. Ці принципи – про засади і відчуття, а от шляхи та інструменти, це те з чим ми всі працюватимемо вже від сьогодні.


      Видання про бізнес, інновації, тренди та успішні кейси в різних сферах діяльності

      Хочете першими дізнаватися про найважливіші новини та отримувати експертні коментарі KPMG?