Як ви знаєте, зараз є такий підхід, коли будь-яке підприємство має працевлаштувати осіб з інвалідністю на рівні не менше ніж 4% від усієї кількості працівників. Якщо організації не виконують цю квоту, до них застосовуються штрафні санкції.
Ми думаємо над тим, як не лише заохоти роботодавців, а й докорінно змінити цей підхід. Щоб працювала квота як солідарний обов’язок, до якого були б доєднані і державні компанії та комунальні підприємства – це по-перше.
По-друге, щоб замість штрафів були цільові внески у фонд, який дозволить компаніям і організаціям облаштовувати робочі місця і створювати певні умови для того, щоб люди з інвалідністю могли дістатись до роботи і працювати. У той час, коли українське суспільство об’єдналось для того, щоб дати відсіч ворогу, багато бізнесів зараз думають про повоєнне відновлення. Бізнеси ставлять собі та нам питання: яким чином вони можуть бути корисними, щоб підвищити інклюзивність та сприяти працевлаштуванню людей з інвалідністю?
Тут можна запровадити багато програм всередині компаній. Наприклад, психологічна підтримка співробітників. Ми розуміємо, що навантаження під час війни дійсно зменшує продуктивність людей на роботі. Важливо, щоб люди, які почали страждати від психологічного перевантаження, вчасно звернулися за підтримкою та отримали її.
Також, важливо готувати компанії до того, що вже з’являються люди з інвалідністю. А це – про певну культуру прийняття: будь-яка людина є цінною. А ми маємо створити умови її працевлаштування, поспілкуватися з людьми про культуру, взаємодію всередині компанії, про те, як ми вибудуємо таке сприятливе комфортне середовище, щоб людина з будь-якими порушеннями відчувала себе важливою, могла себе реалізовувати, і як колегам брати в цьому участь.
Сьогодні ми дійсно дивимось на досвід інших країн. Зокрема, на Естонію, де розпочали реформу саме в питанні працевлаштування осіб з інвалідністю ще 10 років тому. Для них важливо, щоб людина могла працювати в будь-якій компанії, а для цього вони готові підтримувати саме людину. Замість механізму звільнення від податків, вони запровадили певне субсидіювання, тобто цільові внески. Вони для фахівця з інвалідністю обраховують відсоток втрати продуктивності людиною і саме на цю суму дофінансовують заробітну плату. Тобто людина отримує заробітну плату фактично з двох джерел: це компанія, яка оплачує продуктивну роботу, і Фонд по безробіттю Естонії, що доплачує за втрату продуктивності.
