Перейти до основного вмісту


      Що таке механізм коригування прикордонного вуглецевого податку (CBAM) і чому він має таке значення?

      CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — це інструмент Європейського Союзу, спрямований на забезпечення справедливих умов конкуренції між виробництвом у ЄС та імпортом товарів з країн із менш строгими кліматичними правилами. Механізм зменшує ризик «витоку вуглецю» (перенесення виробництва до юрисдикцій з меншими вимогами щодо викидів) і підвищує вимоги до звітності імпортерів.

      У підсумковій формі цей механізм вимагатиме від імпортерів певних товарів сплачувати збори для покриття різниці між зборами за викиди в країні виробництва та зборами в рамках системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS).

      Починаючи з 1 жовтня 2023 року, діє обов’язок звітувати про вуглецевий слід імпортованих товарів за допомогою декларації CBAM. Імпортер, який завозить регульовані товари до ЄС, має стати заявником-декларантом CBAM або мати представника (посередника) із таким статусом. 

      Які виклики для компаній у впровадженні CBAM?

      За консервативними оцінками понад 1000 українських компаній-експортерів, які постачають продукцію до Європейського Союзу та близько 15 % усього експорту України до ЄС, підпадають під дію механізму CBAM. Регулювання стосується ключових галузей економіки, зокрема металургії, виробництва добрив, цементу, електроенергії та алюмінію. Найбільш уразливою є саме чорна металургія, на яку припадає більша частка з приблизно 3 млрд доларів США щорічного експорту в країни дії CBAM.

      Список товарів, що підпадають під дію CBAM

      Наразі CBAM охоплює переважно базові вуглецевомісткі товари — сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію та водень. Однак, як підкреслює Рада ЄС, така модель створює ризики: «імпорт продукції з високим вмістом компонентів … може призвести до зростання викидів за межами ЄС».

      Щоб уникнути цього, погоджена позиція передбачає розширення CBAM на частину продукції наступних стадій переробки (downstream products). Зокрема, йдеться про близько 180 додаткових товарних позицій, серед яких:

      • окремі вироби з чорних металів і сталі (руди, шпунтові палі, залізничні матеріали, газові контейнери тощо), 

      • готові металеві вироби (сітки, огорожі, цвяхи, меблева фурнітура), 

      • машини та обладнання (двигуни, насоси, холодильне обладнання, промислові роботи, крани, ліфти, сільськогосподарська й побутова техніка, електродвигуни та трансформатори), 

      • транспортні засоби та їх компоненти, 

      • окремі медичні вироби зі сталі або алюмінію, 

      • металеві меблі та збірні будівлі. 

      При цьому Рада ЄС деталізує перелік таких товарів, а Європейська Комісія отримає мандат на його щорічний перегляд і можливе розширення.

      Поетапне впровадження CBAM

      • Зобов’язання щодо звітування

        З 1 жовтня 2023 року компанії щоквартально звітують про імпортовані товари, що підпадають під CBAM, пов’язані прямі та непрямі викиди CO₂, а також податки на викиди вуглецю, сплачені в країні виробництва.

        Попри відсутність обов’язку купувати сертифікати CBAM на цьому етапі, збір фактичних даних став викликом через нестачу інформації про викиди в третіх країнах та обмежене використання стандартних значень.

      • Обов’язкова реєстрація

        З 2026 року імпорт товарів, що підпадають під CBAM, дозволений лише компаніям, зареєстрованим як уповноважені декларанти CBAM (Authorised CBAM Declarants).

        Митні органи ЄС перевірятимуть реєстрацію та відмовлятимуть у випуску товарів без чинного дозволу. Така реєстрація є передумовою для подальшого виконання вимог CBAM.

      • Обіг сертифікатів CBAM

        На остаточному етапі CBAM імпортери матимуть ширший перелік зобов’язань, зокрема:

        • купувати достатню кількість сертифікатів CBAM для покриття викидів CO₂, пов’язаних з імпортованими товарами;

        • визначати прямі та непрямі викиди для кожного товару на основі сертифікованих фактичних даних або, у виняткових випадках, стандартних значень Європейської Комісії;

        • забезпечувати незалежну акредитовану верифікацію даних щодо викидів; 

        • придбавати та погашати необхідну кількість сертифікатів через централізований реєстр CBAM;

        • подавати щорічну декларацію CBAM за попередній календарний рік: перше подання — до 30 вересня 2027 року.

        Недостатня кількість сертифікатів може призвести до фінансових санкцій і втрати статусу уповноваженого декларанта CBAM.


      Які переваги впровадження комплексного підходу до CBAM?

      • Отримання даних, необхідних для розрахунку вуглецевого сліду компанії
      • Досягнення нормативних та фінансових вимог, передбачених законом
      • Розробка та впровадження плану дій з декарбонізації


      Верифікація за механізмом CBAM: з чого почати?

      Для компаній, що працюють в Україні та підпадають під вимоги CBAM, послуги з незалежної верифікації вбудованих викидів надає KPMG Cert GmbH як акредитований орган з верифікації в межах мережі KPMG.

      Команда напряму сталого розвитку та ESG KPMG в Україні забезпечує локальне супроводження клієнтів, зокрема:

      • оцінку готовності до виконання вимог CBAM;

      • збір та структурування необхідних даних; 

      • розрахунок вбудованих викидів;

      • підготовку документації для проходження верифікації;

      • координацію взаємодії з KPMG Cert GmbH протягом усього процесу верифікації.




      Як KPMG в Україні допомагає бізнесу дотримуватись вимог ЄС щодо CBAM?

      CBAM вплине на умови ведення бізнесу для багатьох учасників ринку, на яких поширюється дія цієї схеми, ми — команда KPMG в Україні — пропонуємо такі послуги: 

      • Навчання щодо механізму CBAM: роз’яснення принципів роботи,  методики розрахунків та вимог до звітності
      • Оцінка охоплення CBAM: визначення, які товари у вашому ланцюгу постачання підпадають під регламент
      • Розрахунок вуглецевого сліду: збір даних, методологія розрахунків, побудова системи моніторингу
      • Підтримка реєстрації: супровід процесу отримання статусу заявника-звітчика CBAM
      • Підготовка звітності: заповнення декларацій, підготовка підтверджувальної документації та її подання компетентному органу
      • Аналіз фінансового впливу: моделювання витрат на придбання сертифікатів CBAM та впливу на операційну маржу
      • Стратегічні рішення з декарбонізації: плани заходів зі зниження вуглецевого сліду й інтеграція їх у бізнес-стратегію


      Зв'яжіться з нами

      Олена Макаренко

      Партнерка, консультаційні послуги у сфері управління ризиками та ESG, голова Impact Комітету, лідерка KPMG Insight Academy

      KPMG в Україні

      Дмитро Романович

      Директор, напрям сталого розвитку та ESG, керівник напряму урядових та міжнародних проєктів розвитку

      KPMG в Україні

      Олександр Баськов

      Менеджер, напрям сталого розвитку та ESG

      KPMG в Україні